Четвер, 28.03.2024, 11:10
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна » 2010 » Грудень » 31 » Звернення Архиєрейського Собору УАПЦ від 28.12.10
02:22
Звернення Архиєрейського Собору УАПЦ від 28.12.10
ЗВЕРНЕННЯ ОСВЯЧЕНОГО АРХІЄРЕЙСЬКОГО СОБОРУ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ДО ПРЕОСВЯЩЕННИХ АРХІПАСТИРІВ ТА ВСЕЧЕСНИХ ПАСТИРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ТА УПЦ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

Ваші Преосвященства! Всечесні отці! Улюблені у Христі Ісусі архіпастирі та пастирі Святої Православної Церкви в Україні!

Господь наш Ісус Христос заповідав Своїм учням любити один одного: «Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Ін 13:34-35). Тому звертаючись сьогодні до кожного з вас, ми, перш за все, засвідчуємо своє щире бажання перебувати у Христовій любові та виконуючи Його заповідь, здобути повноту заповіданої нам радості (див. Ін. 15:9-11).

Господь та побожний український народ чекає від кожного з нас мужнього та рішучого кроку назустріч один одному. Церковне розділення, розрив церковного спілкування – найболючіша рана сучасної України. І саме від наших дій, від дієвості та повноти нашої любові один до одного залежить сьогодні доля розділеного Українського Православ’я.

Єдність Церкви – не політична, а богословська та релігійна цінність. Саме тому ми закликаємо усіх вас діяти заради церковного поєднання відверто та чесно, пам’ятаючи, що ані шлях інтриг, ані зовнішній тиск на Церкву ніколи не відновлять церковної єдності. Об’єднання, відновлення благодатної єдності у Христі можливе лише тоді, коли ми будемо діяти побожно та шляхетно, відкинувши власні амбіції та інтереси та покладаючись у своїх діях не на силу світу, а на ласку Божу.

Українська Автокефальна Православна Церква щиро бажає відновлення єдності та вважає, що передумовою об’єднання є згода єпископату усіх трьох православних юрисдикцій щодо помісного канонічного статусу Православної Церкви в Україні. Ми переконані в доцільності та дієвості міжюрисдикційного діалогу як шляху до церковної єдності. Водночас ми вважаємо, що з огляду на сучасний стан та проблеми Українського Православ’я ми маємо не чекати сприятливіших історичних умов, а вже сьогодні робити все залежне від нас, аби прискорити відновлення церковної єдності.

Ми знаємо, що в кожній з православних юрисдикцій України і на рівні єпископату, і на рівні священства та вірних існують сьогодні щирі прихильники діалогу любові та відновлення церковної єдності. Ми закликаємо цих свідків Божої любові з належною мудрістю та пошаною до свого священноначалія діяти заради відновлення церковної єдності.

Ми звертаємося до єпископату та священства Української Православної Церкви з закликом продовжити діалог любові між нашими Церквами і обговорення шляхів подолання канонічної кризи в Україні та відновлення церковної єдності. Ми усвідомлюємо, що об’єднання Українського Православ’я можливе лише тоді, коли ми будемо щоденно ревно молитися за цей дар, а тому закликаємо священство та вірних нашої Церкви підносити молитви до Господа за відновлення церковної єдності, а також наших братів та сестер, що належать до Української Православної Церкви. Будемо чисті та лагідні серцем та пам’ятаємо – те, що може здатися нам неможливим з земного, людського погляду стане можливим, коли ми дамо можливість діяти через нас Богові. Адже, як сказав Господь: «Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!» (Мк. 10:27).

З особливим почуттям ми звертаємося сьогодні до наших співслужителів у Христі з Української Православної Церкви Київського Патріархату. Преосвященні владики та всечесні отці! Між нами існує однодумність щодо одного з головних питань, яке спричинило розділення – питання канонічного статусу Православної Церкви в Україні, яка, на нашу спільну думку має бути рівноправною Церквою-Сестрою у родині Помісних Православних Церков (тобто автокефальною Церквою). Втім вище священноначаліє нашої Церкви та Київського Патріархату по-різному бачить шляхи здобуття цієї священної мети. На думку єпископату Української Автокефальної Православної Церкви, здобуття автокефалії має відбуватися через діалог та співпрацю православного єпископату України з Його Всесвятістю Святішим Патріархом Варфоломієм, структурами Вселенського Патріархату та іншими Помісними Православними Церквами. На думку патріарха УПЦ КП Філарета та його однодумців, такий діалог та співпраця сьогодні історично та канонічно невиправдані, а шляхом здобуття автокефалії є лише розбудова структур Київського Патріархату.

Як вважав патріарх УПЦ КП Філарет, ключова роль у становленні автокефальної Церкви в Україні належить державі, яка має створити таку систему конфесійних преференцій, яка б сприяла об’єднанню православних християн в Україні довкола Київського Патріархату. І дійсно за часів правління попереднього Президента України Українська Автокефальна Православна Церква на власному досвіді відчула, що вища державна влада зацікавлена, аби наші парафії та духовенство приєдналися до очолюваного Філаретом Київського Патріархату. Втім, як ми бачимо сьогодні, ця позиція вищого керівництва УПЦ КП має бути визнана помилковою. Нове політичне керівництво України здійснює нову церковно-конфесійну політику, а ті церковні діячі, які ще вчора сподівалися за допомогою тиску держави долучити до Київського Патріархату парафії нашої Церкви, сьогодні самі роблять заяви про те, що, на їх думку, окремі чиновники втручаються в церковне життя.

Єпископат Української Автокефальної Православної Церкви закликає єпископат та священство Київського Патріархату висловити власну позицію з такого важливого питання як шляхи здобуття помісного статусу. Ми закликаємо преосвященних владик та священство УПЦ Київського Патріархату мужньо обстоювати ідею співпраці Української Церкви з Помісними Православними Церквами, а особливо з Церквою-Матір’ю – Вселенським Константинопольським Патріархатом. Шлях ізоляціонізму, орієнтація на співпрацю з так званими паралельними до Помісних Православних Церков церковними юрисдикціями – це помилковий та згубний шлях, шлях до остаточної канонічної ізоляції незалежного Українського Православ’я. Однак спільна позиція єпископату та священства Української Автокефальної Православної Церкви та УПЦ Київського Патріархату спроможні змінити ситуацію та засвідчити православному світові, що ми щиро прагнемо вийти з канонічної ізоляції та перебуваємо в ній не через хиби власної еклезіологічної свідомості, а лише в результаті особливих історичних умов.

Водночас ми засвідчуємо, що Українська Автокефальна Православна Церква й надалі з любов’ю та розумінням буде приймати того, хто до неї приєднується, керуючись не власними інтересами, а бажанням послужити Божій справі у співпраці та канонічній єдності з її єпископатом.

Українська Автокефальна Православна Церква – безпосередня спадкоємиця київської церковної традиції від Хрещення Руси до новітнього руху за помісний статус Української Церкви. Ми й надалі будемо плекати у своєму церковному житті автентичні церковні традиції та послідовно обстоювати ідею тісної співпраці Київської Церкви з її історичною та канонічною Матір’ю – Вселенським Патріархатом.

Нехай же Божа ласка та допомога наших братів-архієреїв з інших православних юрисдикцій України допоможе всім нам гідно виконати покладене на нас Богом історичне завдання – сприяти об’єднанню Українського Православ’я у єдину Помісну Церкву на твердому ґрунті канонічного передання Святої Православної Церкви.

З братською любов’ю у Христі Ісусі

ЄПИСКОПАТ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Переглядів: 752 | Додав: Katsuba | Теги: УПЦ МП, Архиєрейський собор, УАПЦ, Міжцероковне, УПЦ КП | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Календар
«  Грудень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Друзі сайту
Погода в Україні
Статистика

Онлайн: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0