УАПЦ с.Під`ярків

Дописи і література

30 червня 1903 року село ховало активного парубка, активіста чи¬тальні Василя Кулебу. Газета "Свобода" відгукнулась некрологом, бо він був її читачем, а можливо і дописувачем [36, ч.28/1903].
У 1909 році члени читальні розпочали будівництво нової домівки. Вони заклали фундамент 10x18 метрів, але для продовження будів¬ництва не мали коштів і просили матірне товариство виділити їм 600 корон позики. Прохання підписали голова читальні Кость Толопка та писар Данило Ткач [18, с.15]. В цей час попала в борги сільська крам¬ниця (біля 1000 корон), яка брала товари у бібрських жидів, і читальня мусіла за неї платити. Це знеохотило людей від будівництва нової чи¬тальні, бо боялись, щоб вона не попала у жидівські руки. Суттєвим було і те, що селяни не відзначались заможністю [18, с.20].
Перед І світовою війною в селі були 2 читальні "Просвіти", які об'єд¬нували 136 членів [38, с.52/1913].
Весною 1921 року в газеті було поміщене повідомлення про те, що деякі люди, які "тримаються шинку" пропонують розібрати одну із двох читалень у селі і дати матеріал для будівництва церкви. До цього при¬верталась увага львівської "Просвіти", бо руйнування читальні церкви не збудує [31, 4,60/1921].
У 1922 році за допомогою 30 доларів, зібраних емігрантами в США, тут був відновлений зруйнований у війну будинок читальні: була зроблена стеля, дах, вікна, двері, закуплені книги [18, с.26]. Від 1926 року сюди регулярно надходили комуністичні видання "Сельроб" та "Вікна". В Під’яркові міцно вкоренились "ліві" політичні настрої. В читальні на¬віть був "Капітал" К.Маркса. Не бракувало і творів українських радянсь¬ких письменників (С.Васильченка, Ю.Смолича та інших). Цікаво, що в читальні було чимало книг про боротьбу з алкоголізмом, про раціональ¬не ведення сільського господарства [18, с.52].
У 1929 році читальня мала 154 членів, а в бібліотеці 327 книг. Ра¬зом читачі за рік прочитали 756 книг [18, с.42]. Аматорський гурток з 26 членів поставив за рік 4 вистави [18, с.ЗЗ]. Члени читальні щороку сплачували по 1 зол членських внесків.
Коли у 1930-х роках аматори хотіли поставити у читальні виставу "Там, де воля кривавим цвітом зацвіла" (про голодомор на Україні), то місцеві комуністи не дозволили цього зробити. Вони в читальні вчини¬ли такий галас, що неможливо було розпочати виставу. Голова читаль¬ні о.Добрянський кілька разів намагався їх заспокоїти, але заверши¬лось все тим, що Микола Кошик накинувся на нього з палицею. Актив¬ними носіями комуністичних ідей також були Федір Ганц, Іван Наваловський, Федір Наваловський, Микола Грип [40, с.17].
Наприкінці 1932 року читальня була закрита польською владою на З місяці за наявність у ній комуністичних видань і з того часу впливи лівих сил в Під’яркові почали слабнути.
У 1933 році була зроблена перебудова читальні. Силами 300 її чле¬нів було виготовлено 44000 цеглин, закуплено 30 м.куб. дерева. На це читальня також отримала грошову допомогу з Америки [18, с.63]. На американські гроші читальня закупила сівалку, молотарку та очисну машину для зерна. Читальня визичала селянам цю техніку по 3 зол за день [18, с.74].
У 1933 році у Львові ОУН організувала вбивство радянського висо¬копоставленого чиновника Майлова, який інспектував консульство СРСР. Вбивство було зроблене з метою привернути увагу світової гро¬мадськості до голодомору в Україні. Після вбивства поліція розпочала арешти співучасників та причетних до діяльності ОУН.
19 вересня 1933 року після проведеного обшуку були арештовані в Під’яркові Михайло Леськів, Роман Захарків, Максим Назарко, Іван Гриньків, Іван Захарків та Іван Карпа [22, с.415]. 19-річний І.Захарків влітку 1934 року серед 14 інших студентів став перед судом [35, 8.7.1934]. Він отримав 3 роки ув'язнення, але повністю їх не відсидів, бо вийшов на волю внаслідок амністії [40, с.16].
Леськіва та Гриньківа засудили в Бібрці 8 лютого 1934 року на 1,5 та 1 рік ув'язнення за їх погрози побити вікна жидам. їм також закидували належність до ОУН [35, 8.2.1934].
У 1930-х роках сільським хором керував директор школи Гліб Коцан. Організаторами сільської молоді були члени ОУН Іван Гриньків та Іван Твардовський [40, с.15].
Після удару польської поліції по ОУН до керівництва читальнею знову почали просочуватися комуністи. У 1937 році їх знову було усунуто [18, с.74].
У 1938.році вчитель-пенсіонер Михайло Гілета організував при чи¬тальні курс для неграмотних, який відвідували 11 осіб [18, с.74].
Такими короткими штрихами можна представити історичний шлях села. Вони скупі і сухі, бо позбавлені того емоційного шарму, який при¬таманний спогадам людей - безпосередніх учасників певних подій. Вва¬жаю, що кожна під’ярківська родина повинна завести як своєрідне до¬повнення до цієї брошури (а головним чином її продовження) свій ро¬динний літопис. Я переконаний, що у такому випадку вже через 10 ро¬ків можна було б видати велику книгу "Хроніка села Під’ярків", яка ста¬ла б великим внеском в культурну скарбницю України XXI ст.

Список незрозумілих слів та скорочень
віл- кастрований бик, який використовувався як тяглова сила
гарнець- міра ємкості 3,76 літра. Корець мав 32 гарнці
гривня- грошова одиниця Київської Русі. У XV ст вживалася у нашому
краї як одиниця рахунку і складалася з 48 грошей
дворище- міра площі, яку більшість дослідників порівнюють із ланом.
На одному дворищі могло бути 2-3 господарства
зол (золотий)- грошова одиниця Речі Посполитої. Складався з ЗО гр
(грошей)
зр (золотий ринський)- грошова одиниця Австро-Угорщини у 1772-1896
роках. Мав 60 кр (крейцерів).
інвентар- господарський опис маєтку із зазначенням повинностей селян
каплун- кастрований і вгодований півень, якого давали селяни в данину
дворові
комірник- селянин, який проживав у чужій хаті
корець- міра ємкості зерна, що становить 123 літри, або біля 96 кг. В
документах часто вживається більш давня назва півмірок
корона- грошова одиниця Австро-Угорщини у 1896-1918 роках
кметь- селянин, який виконував тяглу панщину
лан- площа землі, що мала в собі ЗО моргів. Ділилась на 2 півланки, 4
чверті ланові
люстрація- акт господарського опису маєтку
морг- площа землі, що має 0,56 га
сервітутний процес- судовий процес селянської громади з двором за
право спільного користування лісами та пасовиськами
сторожове- податок за обов'язок почергово сторожувати панський двір
або фільварок
сяг- біля 3 кубометрів дров
халупник- селянин, який мав лише хатину, але без землі
чинш- земельний податок
тематизм- церковне довідкове видання
шпихлір- зерносховище
Список використаних джерел та літератури
а) документи Центрального державного історичного архіву у
Львові (цифрами послідовно вказані номери фондів, описів та справ).
1.9-1-357
2.9-1-365
3. 19-ІХ-123
4. 20-ІХ-112
5. 146-4-3062
6. 146-18-235
7. 146-19-142
8. 146-64-473
9. 159-9-219

10. 178-2-955
11. 180-1-28
12. 181-2-3119 13.201-1-1055

14. 201-1в-826
15. 201-1в-2100
16. 201-1в-2101 17.206-1-554 18.348-1-4446 19.847-1-2
б) дослідження та література
20. Жереладо історіїУкраїни-Руси. Т.5. -Львів, 1901.
21. Калина В. Курінь смерти УСС. -Львів, 1936.
22. Мірчук П. Нарис історіїОУН.Т.1. 1920-1939. -Мюнхен, Лондон, Нью-Йорк, 1968.
23. На вічну ганьбу Польщі. -Прага, 1931.
25. Під прапором Жовтня. Зб.документів і матеріалів. Ч.З. -Львів, 1957. Худаш М.Л., Демчук М.О. Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення). -К.: Наукова думка, 1991.
26. Dabkowski P. Podzial administracyjny wojewodztwa Ruskiego і Belzkiego wXVwieku. -Lwow, 1939.
27. Horn M. Skutki ekonomiczne najazdow tatarskich z lat 1605-1633 na RusCzerwona. -Wroclaw, 1964.
28. Horn M. Walka chlopow czerwonoruskich z wyzyskiem feudalnym w latach 1600-1648. Cz.3.0por chlopski wdobrach szlacheckich. Wystapienia wloscian przeciw obcym panom. -Wroclaw, 1982.
29. Jablonowski A. Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno-statystycznym.T.7.Cz.1. -Warszawa, 1902; T.7.Cz.2. -Warszawa, 1903.
30. Janusz B. Z pradziejow ziemi Iwowskiej. -Lwow, 1913
в) періодичні та довідкові видання
31. Газета "Вперед" (Львів).
32. Газета "Галичанин" (Львів).
33. Газета "Діло" (Львів).
34. Журнал "Жовтень" 4.4/1973 (Львів).
35. Газета "Новий час" (Львів).
36. Газета "Свобода" (Львів).
37. Газета "Слово" (Львів).
38. Шематизми архиєпархії Львівської за роки 1832, 1853, 1855, 1857, 1860, 1865, 1901, 1913.
39. Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich.
T .8. -Warszawa, 1887. (C.400)
40. Спогади А.М.Захарківа.