УАПЦ с.Під`ярків

Дописи і література

Патріарх Філарет чомусь вважає, що на перешкоді об’єднанню наших Церков стоїть єпископат УАПЦ. Однак це зовсім не так. Єпископат УАПЦ лише керується логікою збереження єдності нашої Церкви, а його позиція – була і залишається послідовною. Втім, патріарх Філарет, який звик до авторитарних методів церковного управління, не може зрозуміти головної логіки, котрою послідовно керується єпископат УАПЦ: засадами соборності, які передбачають, що об’єднання з іншою Церквою може відбуватися лише за згодою єпархій та громад УАПЦ.

Нагадаю, що Архієрейський собор УАПЦ, котрий відбувся 11 серпня цього року та розглянув питання об’єднання з УПЦ КП, одразу ж висловився, що необхідною передумовою об’єднання є згода УАПЦ на єпархіальному та парафіяльному рівнях. Саме з цією метою Собор висловився за проведення єпархіальних соборів та нарад УАПЦ, де було б обговорено питання щодо об’єднання з УПЦ КП.

Втім, саме на єпархіальному рівні і було визнано, що адміністративне об’єднання сьогодні – передчасне, про що свідчать постанови єпархіальних нарад та масові настрої священиків та вірних в Івано-Франківській та Львівській єпархіях.

Дозволю собі також нагадати, що нинішній етап переговорів між УАПЦ та УПЦ КП про термінове об’єднання був започаткований групою священиків саме цих єпархій, які заявили, що діють з благословення своїх єпархіальних архієреїв та висловили своє бачення процесу об’єднання. (Див.: Протокол зустрічі патріарха Філарета з групою священиків УАПЦ від 27 липня 2005 року). Втім, як показало життя, їхня ініціатива була передчасною та не відповідала загальним настроям духовенства та мирян в Івано-Франківській та Львівській єпархіях УАПЦ.

До 20 жовтня, тобто того моменту, коли на єпархіальній нараді остаточно визначилась позиція однієї з найбільших єпархій УАПЦ – Івано-Франківської – єпископат УАПЦ був готовий до об’єднання навіть на тих недосконалих умовах, що були запропоновані патріархом Філаретом. Однак, коли стало зрозуміло, що найчисельніші в УАПЦ Івано-Франківська та Львівська єпархії в об’єднанні не братимуть участь, загальна позиція єпископату УАПЦ змінилася. І в цьому немає нічого дивного. Адже за таких умов може відбутися лише часткове об’єднання УАПЦ з Київським патріархатом, а єдність УАПЦ – зруйнована. Втім, на об’єднання такою дорогою ціною як масштабний розкол власної Церкви ми піти не можемо, оскільки це суперечить нашому архіпастирському сумлінню.

Б) Чи мала запропонована лідером УПЦ КП модель об’єднання компромісний або консенсусний характер? Патріарх Філарет стверджує, що запропонована ним модель об’єднання мала компромісний характер як для єпископату УАПЦ, так і для всієї нашої Церкви в цілому. Однак на думку єпископату УАПЦ це не так, бо патріарх Філарет відкинув наші головні пропозиції:

• Збереження за УАПЦ автономії в рамках об’єднаної Церкви; збереження канонічних особливостей УАПЦ, церковна модель якої більшою мірою, ніж УПЦ КП, побудована на засадах соборності, що відображено в Статуті УАПЦ.
• Спільна заява митрополита Мефодія та патріарха Філарета про те, що заради блага Церкви вони обидва відмовляються брати участь у виборах глави об’єднаної Церкви.
• Обрання глави об’єднаної Церкви через жеребкування.
• Залучення до процесу об’єднання представників Константинопольського патріархату.

Натомість нам було запропоновано об’єднання «без будь-яких умов», але зі застереженням, що проти єпископату УАПЦ, що увійде до юрисдикції патріарха Філарета, не будуть застосовані канонічно-репресивні заходи.

Чи можна назвати цю модель об’єднання компромісною, особливо компромісною для всієї нашої Церкви, а не лише її єпископату? На мою думку, це не так. На думку інших єпископів УАПЦ – також. Одночасно, за переконанням патріарха Філарета, наше фактичне приєднання до очолюваної ним церковної структури «без будь яких умов» – це компроміс.