Перші поселенці правдоподібно прибули в 1890-х роках. Вони емігрували
з
Галичини до Північної Америки і по дорозі зупинилися в портовому місті
Ліверпуль в північно-західній Англії, з якого вирушали кораблі за
океан.
Там, однак, їхня подорож перервалася. Декому правдоподібно забракло
коштів
на дальшу дорогу, а декого переконали затриматися на місці робітники
інших
слов’янських національностей, які раніше туди прибули. Новоприбульці
поселилися в Манчестері (50 км від Ліверпуля), де були можливості
отримати
працю – зокрема на кравецьких підприємствах, власниками яких були в
більшості євреї зі слов’янських країн. Посилали додому зароблені гроші і
заохочували родичів та знайомих приїжджати в Англію. Таким чином
манчестерська українська громада росла.
У 1911 р. в Манчестері було близько 500 українців, переважно з
Перемишлянського або Золочівського районів Львівської області. Біля 200
осіб було
зі села Під’ярків, Перемишлянського району, однак ще до Першої світової
війни вони
виїхали до Північної Америки або вернулися до Галичини. Після війни ще
більше осіб вернулося до Галичини і в Манчестері лишилося біля сотні
українців. Під час Першої і Другої світових війн ті члени громади, які
прибули до Першої війни з Галичини, будучи австрійськими громадянами,
вважалися «ворожими іноземцями», і деякі з них були на короткий або
довший
час інтерновані в таборах, переважно на Острові Ман. З приїздом нових
поселенців після Другої світової війни українська громада в Манчестері
стала
одною з найбільших у СК.
Р. Кравець
Література
Небесняк, Є., З Червоної Калини на Червону Рожу: до
століття поселення
українців у Манчестері, Великобританія: 1897-1997, т. 1,
Рим-Львів-Манчестер: Салвид/Сопвид, 1997.
| 