21:51 Голова релігійної громади села Під`ярків | |
Захарків Теодор Теодорович
Народився 1 листопада 1933р в с.Під`ярків. З роду Захарків Теодора та Дацко Тетяни. У нелегкий час війни закінчив середню школу, по закінченні якої в 1952р був призваний до армії.Служба була нелегкою, далеко від рідного дому, у військах ПВО в Білорусії.Після демобілізації у 1955р повернувся додому.Невдовзі після армії у 1956р одружився з Сєнтою Ольгою. З ласки Божої у них народилося двоє діточок, Степан та Надія.У 1956р почав нелегку працю у Миколаївському радгоспі , де ревно і чесно відпрацював майже 40- років.Хоч пройшло багато часу, але співробітники з нашого села, а також сусідніх сіл ,тепло згадують ті роки спільної праці з п. Теодором. У буремні та нелегкі часи, не тільки для держави, але і для церкви ,не побоявся піти в супереч життєвим обставинам , і за настоятеля о.Михайла Кархута у 1995р став на чолі громади, взявши на себе нелегкий Хрест будування ХРАМУ.На заваді цьому рішенню не стали , стан здоров`я, хвороба та вагання серця.Не зважаючи на те, що саме цього року п.Теодор пішов на пенсію та трудів не залишив бо, пам’ятав далекий 55-й рік та слова Горячої Ганни (Якщо не візьмешся за будову Церкви –Церкви не буде).Почалися нелегкі часи будови, відсутність грошей ,матеріалів ,штовхали парафіян на жертовні дії.В той нелегкий час ,під`ярківці добре знали де який празник , бо саме туди неодмінно їхали з «ПУШКОЮ», щоб зібрати хоч якісь гроші для будови омріяного Храму.Хтось приймав радо, хтось гнав собаками, хтось просто не пускав до хати-все було.Але ніхто з парафіян не нарікав, а у день коли підходив чийсь празник, знову сідали на старенького «газона» І їхали світ за очі, об’їхавши всі околиці аж до Польської границі.А тим часом в дома чекали і молилися рідні,бо поїхавши з досвіта верталися пізньої ночі, змучені, втомлені, але щасливі, бо завтра з ранку є з чим приступати до нової роботи.Так це було, можливо передати видиме ,але невидиме-сльози,вагання ,безсонні ночі знає один Бог.Зараз у п.Теодора 7-ро внуків Світлана, Марія ,Оксана,Андрій, Назар, Софійка та Оля, яких любить та дуже пишається ними.А також ,це Храм ,заради якого Він живе.Дуже важко пояснити рідним та внукам-Діду, а чого коли ви дивитеся на нашу Церкву, Ви плачете………. | |
|
Всього коментарів: 0 | |